Завдання для самоконтролю. Завдання 1. Поясніть значення словосполучень і фразеологізмів

Завдання 1. Поясніть значення словосполучень і фразеологізмів.

1. Довести до дверей, довести до кипіння, довести до плачу, довести теорему.

2. Відкривати музей, відкривати збори, відкривати закон, відкривати нові галактики.

3. Видавати книжки, видавати накази.

4. Давати згоду, давати концерт, давати адресу, давати гроші, давати обід, давати свою ціну, давати сигнал, давати гарбуза, давати здачі.

5. Вийти з кабінету, вийти з тюрми, вийти з моди, вийти з організації, вийти з ужитку, вийти з-за столу, вийти в море, вийти з друку, вийти з-під пера, вийти в люди, вийти заміж.

Завдання 2. Поясніть значення фразеологізмів.

Палець об палець не вдарити. Підкручувати гайки. Читати нотації. Пустити сльозу. На точці замерзання. Не дійти пуття. Стявши голову, за волоссям не плачуть. Хто стукає, тому відчиняють. Хто давнє пом’яне, той лиха не мине. Який піп, така й парафія. Круглий стіл. Лежачого не б’ють. Не святі горшки ліплять. Поки грім не вдарить, мужик не перехреститься.

Завдання 3. Напишіть кілька прислів’їв, які характеризують взаємини між людьми (товаришування, майнові відносини, грошові стосунки).

Зразок: З добрим дружись, а лихих стережись. Зароблена копійка краще краденого карбованця.

Завдання 4. Поясніть значення розмовно-побутових фразеологізмів.

Народитися в сорочці. Жовтороте пташеня. Стріляний горобець. Собак ганяти. Водити за носа. Ганятися за двома зайцями. Пройти Крим і Рим. Язик без кісток. Кров з молоком.

Завдання 5. Доберіть до фразеологізмів схожі за значенням дієслова.

Підбивати підсумок, стелитися під ноги, накивати п’ятами, горобців лічити, укрутити хвоста, показувати на поріг, задавати перцю, вставляти палиці в колеса, голову гризти, головою накласти, накладати лапу, класти зуби на полицю, розсипатися бісером.

Довідковий матеріал: приборкати, проганяти, загинути, голодувати, підлещуватися, підсумовувати, лаяти, утекти, заважати, принижуватися, докучати, ледарювати, привласнювати.

Завдання 6. Знайдіть фразеологізми-антоніми.

Як кіт наплакав, бути на ножах, теревені правити, водою не розлити, ні пари з вуст, хоч греблю гати, мало каші з’їв, з хліба на воду перебиватися, бувати у бувальцях, молоко на губах не обсохло, як вареник у сметані, стріляний горобець.

Завдання 7. Визначте джерела фразеологізмів. Поясніть значення стійких словосполучень.

Не нюхати пороху; між молотом і ковадлом; платити тією ж монетою; покласти на обидві лопатки; ланцюгова реакція; зустрічати хлібом-сіллю; стати на рушник.

Завдання 8. Перекладіть українською мовою російські стійкі словосполучення.

Взвесить все за и против; любой ценой; центр тяжести; объявить выговор (благодарность); вводить в заблуждение; в случае необходи-мости; дело большой важности; бросить на произвол судьбы; вос-становить в должности; освободить по собственному желанию; прийти к согласию; принять к сведению; стечение обстоятельств; преследовать цель.

Завдання 9. Замість крапок поставте потрібні компоненти фразеологізмів. Користуйтеся довідковим матеріалом.

... в ногу з життям (жити інтересами сьогодення),... очі (навмисно приховувати недоліки, обманювати),... ініціативу у свої руки (випереджати когось, самому братися за керування чим-небудь),... очима (пильно дивитися),... в багно (принизити, заплямувати),... по кишені (завдавати збитків, шкоди кому-небудь),... шлюб (одружуватися),... в оману (навмисно неправильно інформувати, обдурювати),... боком (призводити до поганих наслідків,... гору (здобувати перевагу в чомусь, перемагати),... із шкури (надриваючись, докладаючи всіх зусиль, робити що-небудь, добиватися чогось),... з молотка (бути проданим з торгів), не... свого (уміло скористатися з чого-небудь у власних інтересах),... справи (вступаючи на якусь посаду, знайомитися із станом справ),... у пригоді (бути потрібним, допомагати у скрутну хвилину),... правді в очі (тверезо оцінювати дійсний стан речей),... різними мовами (не розуміти один одного),... з моря погоди (даремно на щось розраховувати, сподіватися),... руки (нечесно, незаконно наживатися),... речі своїми іменами (говорити прямо, відверто про кого-, що-небудь),... маху (помилитися, прорахуватися),... на одному місці (не рухатися, не розвиватися),... в корінь (заглиблюватися в суть справи),... вузол (з’ясувати складне питання),... ставити на карту (ризикувати чимось).

Довідковий матеріал: їсти, бити, піти, приймати, пропустити, іти, затоптати, вводити, вилазити, ставати, говорити, нагрівати, називати, розплутати, замилювати, дати, тупцювати, дивитися, ставити, брáти, чекати.

Завдання 10. Утворіть фразеологізми за поданим зразком. Користуйтеся довідковим матеріалом.

Зразок:... послуга – ведмежа послуга (про невмілу, незграбну допомогу).

1)... душа; 2)... апетит; 3)... смерть; 4)... вірність; 5)... пам’ять; 6)... слово; 7)... пісня; 8)... курка; 9)... сльози; 10)... куля; 11)... пляма; 12)... ліс; 13)... компанія; 14)... горішок; 15)... голова; 16)... рот; 17)... мішок; 18)... ціна; 19)... відмінник; 20)... порука; 21)... фраза; 22)... матерія; 23)... ворона; 24)... апетит; 25)... півень; 26)... птах; 27)... мрії; 28)... мухи.

Довідковий матеріал: кривий, собачий, курячий, лебединий, теплий, вовчий, сліпий, білий, рожевий, заячий, крокодилячий, червоний, синій, темний, світлий, грошовий, красний, круговий, високий, круглий, зайвий, кучерявий, міцний.

Завдання 11. Закінчіть прислів’я, поясніть їх зміст. Поставте розділові знаки.

1. Одна голова добре.... 2. Хто не працює.... 3. Якщо за двома зайцями погонишся.... 4. Не кажи “гоп”.... 5. На те щука в морі.... 6. Не спитавши броду.... 7. Не родися вродливим.... 8. Пани б’ються.... 9. Скажи мені хто твій друг....

4 ГРАМАТИЧНІ НОРМИ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

ТА ПРОФЕСІЙНЕ СПІЛКУВАННЯ

4.1 Іменники чоловічого роду ІІ відміни

в родовому відмінку однини

У родовому відмінку однини іменники другої відміни залежно від їх значення мають закінчення -а, -я або -у, -ю.

1) Іменники середнього роду в родовому відмінку однини закінчуються тільки на -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі): міста, села; плеча, прізвища; знання, знаряддя, моря, обличчя, поля.

2) Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини приймають закінчення -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі), коли вони означають:

– Назви осіб, власні імена та прізвища: колгоспника, промовця, робітника, студента, тесляра, учителя; Андрія, Дмитра, Дорошенка, Франка; також персоніфіковані предмети та явища: Вітра, Ліса, Мороза та ін.

– Назви тварин і дерев: ведмедя, вовка, дуба, кілка, коня, пса, ясеня.

– Назви предметів: гвинта, замка, малюнка, ножа, олівця, піджака, плаща, портфеля, стола (й столу).

– Назви населених пунктів: Воронежа, Голосієва, Житомира, Києва, Лондона, Луцька, Миргорода, Новгорода, Парижа, Святошина, Тернополя, Харкова.

Примітка. Але -у, -ю пишеться у складених назвах населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має звичайно в родовому відмінку закінчення -у: Давидового Броду, Зеленого Гаю, Красного Лиману, Кривого Рогу, Червоного Ставу, Широкого Яру тощо.

– Інші географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ов, -ев (-єв), -ин (-їн): Дінця, Дністра, Іртиша, Колгуєва, Орла, Остра, Пирятина, Псла, Пскова, Тетерева.

– Назви мір довжини, ваги, часу тощо: гектара, грама, метра, місяця, процента, тижня (але віку, року); назви місяців і днів тижня: вівторка, жовтня, листопада (але листопаду – назва процесу), понеділка; назви грошових знаків: гроша, долара, карбованця, фунта стерлінгів, червінця; числові назви: десятка, мільйона, мільярда.

– Назви машин і їх деталей: автомобіля, дизеля, комбайна, мотора, поршня, трактора.

– Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: атома, катода, конуса, радіуса, ромба, сегмента, сектора, синуса, шківа тощо, а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни: відмінка, додатка, займенника, знаменника, іменника, трикутника, чисельника, числівника тощо, але: виду, роду, також синтаксису, складу, способу.

2) Закінчення -у (у твердій і мішаній групах), -ю (у м’якій групі) мають іменники чоловічого роду на приголосний, коли вони означають:

– Речовину, масу, матеріал: азоту, асфальту, бальзаму, борщу, водню, воску, гасу, гіпсу, граніту, квасу, кваску, кисню, льоду, меду, медку, піску, пороху, сиру, спирту, але хліба.

– Збірні поняття: ансамблю, атласу, батальйону, березняку, вишняку, гаю, гурту, загалу, капіталу, каравану, каталогу, кодексу, колективу, лісу, оркестру, парку, полку, пролетаріату, реманенту, рою, саду, сушняку, тексту, товару, тому, тріумвірату, хору; сюди належать назви кущових і трав’янистих рослин: барвінку, бузку, буркуну, гороху, звіробою, молочаю, очерету, чагарнику, щавлю, ячменю (але вівса), а також назви сортів плодових дерев: кальвілю, ренету, ренклоду та ін.

– Назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: вокзалу, ґанку, даху, заводу, залу, замку, каналу, коридору, магазину, мезоніну, метрополітену, молу, палацу, поверху, сараю, тину, універмагу, шинку, але (переважно з наголосом на закінченні): бліндажа, гаража, куреня, млина, хліва; -а (-я) вживається також в іменниках – назвах архітектурних деталей: карниза, еркера, портика; обидва закінчення – -а (-я) та -у (-ю) приймають іменники: мосту й моста, паркану й паркана, плоту й плота.

– Назви установ, закладів, організацій: інституту, клубу, колгоспу, комісаріату, комітету, радгоспу, університету, штабу.

– Переважна більшість слів із значенням місця, простору тощо: абзацу, валу, байраку, краю, лиману, лугу, майдану, рову, ручаю, світу, уривку, яру, але: горба, хутора тощо, а також зменшені форми на- к: ліска, майданчика, ставка, ярка.

– Явища природи: вихору, вогню, вітру, граду, грому, дощу, жару, землетрусу, інею, морозу, туману, урагану, холоду.

– Назви почуттів: болю, гніву, жалю, страху.

– Назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ, суспільного життя, загальних і абстрактних понять: авралу, бігу, винятку, галасу, грипу, дисонансу, догмату, достатку, екзамену, експорту, екскурсу, звуку (але, як термін звука), ідеалу, інтересу, канону, кашлю, клопоту, колоквіуму, конфлікту, крику, лету (льоту), ляпасу, мажору, міражу, мінімуму, модусу, моменту, принципу, прогресу, процесу, реалізму, регресу, рейсу, ремонту, ритму, руху, світогляду, сорту, спорту, способу, стиду, стогону, тифу, толку, хисту, ходу, шуму, але: ривка, стрибка, стусана.

– Терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі й т. ін.: аналізу, електролізу, імпульсу, синтезу, ферменту, а також літературознавчі терміни: альманаху, епосу, жанру, журналу, міфу, нарису, образу, памфлету, роману, стилю, сюжету, фейлетону тощо.

– Назви ігор і танців: баскетболу, вальсу, волейболу, краков’яку, танку, танцю, тенісу, футболу, хокею, але: гопака, козака.

– Більшість складних безсуфіксальних слів (крім назв істот): водогону, вододілу, водопроводу, живопису, живоплоту, манускрипту, родоводу, рукопису, суходолу, трубопроводу, але: електровоза, пароплава.

– Переважна більшість префіксальних іменників із різними значеннями (крім назв істот): вибою, випадку, вислову, відбою, відгуку, заробітку, затору, запису, опіку, опуху, побуту, поштовху, прибутку, прикладу, проводу (дріт), сувою, усміху, успіху.

– Назви річок (крім зазначених у п.1), озер, гір, островів, півостровів, країн, областей і т. ін.: Амуру, Бугу, Гангу, Дону, Дунаю, Єнісею, Нілу, Рейну, Сейму; Байкалу, Ельтону, Мічигану, Світязю, Чаду; Алтаю, Ельбрусу, Паміру, Уралу; Котліну, Кіпру, Криту, Родосу, Сахаліну; Каніну, Пелопоннесу; Алжиру, Афганістану, Казахстану, Єгипту, Іраку, Китаю; Донбасу, Ельзасу, Кавказу, Сибіру.

Примітка. У ряді іменників зміна закінчення впливає на значення слова: алмаза (коштовний камінь) – алмазу (мінерал), акта (документ) – акту (дія), апарата (прилад) – апарату (установа), блока (частина споруди, машини) – блоку (об’єднання держав), буряка (одиничне) – буряку (збірне), вала (деталь машини) – валу (насип), елементу (абстрактне) – елемента (конкретне), інструмента (одиничне) – інструменту (збірне), каменя (одиничне) – каменю (збірне), клина (предмет) – клину (просторове поняття), пояса (предмет) – поясу (просторове поняття), рахунка (документ) – рахунку (дія), терміна (слово) – терміну (строк), фактору (чинник) – фактора (маклер) і т. ін.