Тема. Лексика сучасної української мови з експресивно-стилістичного погляду

 

Опрацювати літературу: 6, 83-86; 7, 152-159, 165-169; 8, 61-71; 21; 22, 68-75; 29; 30; 35; 38.

Підготувати відповіді на питання:

1.Функціонально-стильове розмежування сучасної української літературної мови /див.: 10; 20/.

2. Стилістично нейтральна (міжстильова) лексика /див.: 7, 165/.

3. Стилістично забарвлена лексика: а) книжна, б) розмовна, в) просторічна, г) терміни і професіоналізми, ґ) жаргонізми і арготизми.

4. Діалектизми (лексичні, етнографічні, семантичні), їх стилістична роль.

5. Групи емоційно забарвленої лексики /див.: 6-86; 8, 69-71/.

6. Термінологічні словники, словники професійно-виробничої лексики /див.: 22/.

7. Діалектичні словники /див.: 22/.

Виконати вправи і завдання (письмово):

1. Прочитайте і спишіть поезію. Визначте стиль тексту. Доведіть, що це так. Назвіть загальновживані слова.

...Жити буде наша мова,

Зоряниця Кобзаря,

Зірка Лесина й Франкова,

Рильського ясна зоря!

Ми самі себе помножим,

Ми народимся стократ,

Ми собі самі поможем,

Якщо справді ми – народ! /Д.Павличко/.

2. До названих груп запишіть загальновживані слова.

З р а з о к: назви явищ природи – дощ, грім, блискавка, сніг...

Назви тварин. Назви людей. Назви речей. Назви почуттів, стану

людини. Назви кольорів. Назви дій. Назви професій. Назви рослин. Назви підприємств. Назви якостей.

3. Прочитайте текст. З’ясуйте, які слова належать до книжної лексики і які до розмовно-побутової (підкресліть ці слова).

... У старій білій сорочці, що розліталася на плечах (усі Артемові сорочки починали рватися на плечах), зазирає у відкритий вулик, і товсті добрі губи його здригаються від лагідної посмішки до бджіл: “Пеемаєш, зараз я тобі, Натко, теплого медку з воском одріжу”, - а бджоли над його великою сивою головою, як золотий вихор; то ось він так само згорблено, як і тоді, з санчатами, сидить у хаті на лаві, на колінах казьона хлібина почата, одламує від неї м’якушку окрайцем – хліб із хлібом їсть, а в очах ні суму від самотини, ні похмурості від сухої вечері, лише тепло в них: спокій людини до всього звичної... Оте любе йому і таке звичне всьому селу “пеемаш” він вимовляв завжди м’яко, довірливо, витягуючи шию до співбесідника., наче велика щира дитина. “Ти, пеемаш, зразу ніколи не сердься, не спіши сердиться, а спробуй засміяцця, воно тоді полегша...” /Гр. Тютюнник/.

4. З’ясуйте, назви яких професій започаткували численні спільнокореневі прізвища. Доповніть ряди.

Ковальчук, Коваленко, Ковалів... Шевченко, Швець... Бондар, Бондаренко... Кухаренко, Кухар... Слюсарський, Слюсарчук...

Які прізвища можуть започаткувати слова столяр, шахтар, пастух? Запишіть їх.

5. Які слова перейшли із розряду діалектних в літературну мову і чому? Складіть із ними речення, поясніть значення слівю

Полонина, смерека, кептар, трембіта.

6. Вправа 52, 66 /див.: 36, С.51, 55/.

7. Схарактеризуйте “Словник лінгвістичних термінів” /див.: 38/ за схемою, запропонованою у пр. зан.№ 1, завд.5.