Оцінка результатів дослідів

Дано: t_10% = 57°C; t_50% = 102°C; t_90% = 162°C.

1. На папері згідно з масштабом викреслити графік перегонки випробуваного зразка палива в координатах: кількість перегнаного палива (об'ємні відсотки) - температура (рис. 4.2).

Отримані результати порівняємо з нормами за ГОСТ 2084-77, тобто з кривими фракційного складу типових сортів палива, враховуючи, що криві цих палив (рис. 4.3) дають граничні значення фракційного складу.

Рис. 4.2 Фракційний склад бензину

Рис. 4.3. Криві фракційного складу типових палив: 1 - бензину; 2 - гасу, 3 - дизельного палива; q - кількість перегнаного палива,%; t - температура перегонки фракцій, ° С

2. Встановивши сорт палива, порівняти отримані характерні точки фракційного складу з вимогами стандартів і зробити висновок про відповідність палива за цим показником технічним нормам. За ГОСТ 2084-77 або ТУ 38001165-97 допускається відхилення даних фракційного складу автомобільних бензинів від норми в бік підвищення для температури:

перегонки 10% на 1 ° С;

перегонки 50 % на 2 ° С;

перегонки 90 % на 2 ° С;

кінця перегонки на 3 ° С.

Допускається також збільшення залишку в колбі на 0,3 %.

Отримані дані:

перегонки 10% на 5 ° С нище;

перегонки 50 % на 8 ° С нище;

перегонки 90 % на 12 ° С вище;

кінця перегонки на 11 ° С вище.

Порівнявши отримані характерні точки фракційного складу з вимогами стандартів виявили, що дане паливо не відповідає стандартам і має значно більші відхилення ніж допустимі.

3. За номограмою (рис. 4.4) провести експлуатаційну оцінку бензину і зробити висновки за формою, наведеною в табл. 4.3.

Температура перегонки фракцій, ⁰С

Рис. 4.4. Номограма для експлуатаційної оцінки карбюраторних палив: області: 1 - можливого утворення парових пробок; 2 - легкого пуску двигуна; 3 – затрудненого пуску двигуна; 4 - практично неможливого пуску двигуна; 5 - хорошої приємистості і нестійкої роботи двигуна; 6 - поганої приємистості і нестійкої роботи двигуна; 7 - незначного розрідження масла в картері; 8 – помітного розрідження масла; 9 - інтенсивного розрідження масла в картері

 

Таблиця 4.3.- Експлуатаційна оцінка бензину

Параметр оцінки	t,˚C	Висновки із оцінки бензину про його вплив на роботу двигуна
можливість утворення парових пробок	+ 43	затрудняє роботу двигуна при високих температурах
забезпечення легкого пуску двигуна	-12	двигун гарно запускається при значних від’ємних температурах
забезпечення затруднюючого пуску двигуна	-13 – -22	затруднений пуск при значних від’ємних температурах
практично не можливий пуск двигуна	-23 і нище	неможливе використання пального у холодних кліматичних умовах
забезпечення швидкого прогріву і гарної приємистості	-30 і вище	після запуску двигуна можливе використання у більш холодному кліматі
приємистості і нестійкої роботи двигуна	-
незначне розрідження масла в картері	-28 і вище	може використовуватись в помірному і холодному кліматі
помітного розрідження масла	-29
інтенсивного розрідження масла в картері	-30 і нище	не може використовуватись в дуже холодному кліматі

 

Висновок про експлуатаційні якості бензину

За даними фракційного складу бензину можна зробити важливі висновки про роботу карбюраторного двигуна на даному паливі. Для цієї мети пропонується ряд емпіричних формул і графіки (див. рис. 4.4 і рис 4.5), розроблені на підставі ряду досліджень і даних практики.

1. Температура повітря, °С, вище якої можна чекати перебої в роботі двигуна через утворення пароповітряних пробок,

°С

2. Температура повітря, вище якої можливі:

легкий пуск холодного двигуна

;

°С

задовільний пуск двигуна

,

°С

де =(-101,5-(-23))/10= -7,85.

3. Температура повітря, нижче якої практично неможливий пуск холодного двигуна

або

.

4. Температура горючої суміші у впускному трубопроводі, при якій закінчується прогрів двигуна

°С.

5. Зміна динамічності автомобіля, % в порівнянні з умовно нормальною

.

6. Зміна робочого зносу двигуна,%, в порівнянні з нормальним зносом

 

На рис. 4.4 представлені криві, що виражають залежність пускових якостей бензину, його здатності забезпечувати достатню приємістість двигуна, утворювати парові пробки і розріджувати масло в картері від значень характерних точок фракційного складу і температури навколишнього повітря.

За графіком (див. рис. 4.5), що виражає залежність зносу двигуна від температури кінця перегонки застосовуваного палива, можна судити, як змінюється знос при переході двигуна з роботи на станстандартному бензині А -66 на випробуване паливо. З цієї ж номограми можна судити про витрату даного палива в порівнянні з витратою стандартного бензину.

Рис.4.5. Графік залежності зносу двигуна і витрати палива від температури кінця перегонки

Було визначено, що температура кінця перегонки випробуваного палива дорівнює 190°С, за рисунком 4.5 визначаємо знос двигуна і витрати палива:

· знос двигуна на випробуваному паливі – 99%;

· витрати палива на випробуваному паливі – 91%.

 

4.4 Висновок: виконавши практичну роботу миотримати уявлення про метод визначення випаровуваності палив, навчитись давати оцінку експлуатаційним якостям палив по їх фракційного складу та на конкретному прикладі дали оцінку якостям палив за заданим завданням.