Хід заняття. Вихователь. Діти, сьогодні ми з вами вирушимо у подорож до лісу

Вихователь. Діти, сьогодні ми з вами вирушимо у подорож до лісу. Маємо бути дуже уважними, щоб ніхто не заблукав. Але ж, дивіться, хто тут є?

Виявляється, це звірята: зайчик, лисичка і ведмідь. Одначе вони чомусь сумні.

— Що сталося, звірятка?

Вони просять нас допомогти знайти їхні хатки, бо оселі такі схожі, що їх важко розрізнити. Ми це зможемо зробити, відгадавши загадки. Давайте подивимось, яку ж загадку треба відгадати, щоб допомогти лисичці. Це загадка про геометричну фігуру. Ось послухайте уважно:

"Ні кутів, ні сторін зовсім він не має. А тому ми його... (кругом називаємо) ".

— Так, це круг. Що ж це дає? А віконце таке є. Подивіться й ви, малята, де з віконцем круглим хата?

— Он вона! (Показують)

— Якого вона кольору?

— Синього.

Правильно. Ну, коли взялись допомагати, проведемо лиску аж до хати. Тож дивіться, он лісок, а за ним тече струмок. А в струмку вода холодна. Можна замочити ноги. Ми його перестрибнемо. Потім далі всі підемо.

Діти (одне по одному) перестрибують струмок і разом з вихователем підходять до хатки з круглим віконцем.

— Ось хатиночка лисички. Лисичка: Дякую я вам, малята,

Що привели аж до хати.

До побачення, ідіть!

Інших звірам поможіть.

Діти. До побачення, лисичко!

Вихователь. Ну що, малята, підемо іншим звірам допомагати?

Підійдемо до струмочка й кожен зробить по стрибочку. Зачекалось зайчатко, щоб шукали його хатку.

— Ну, загадуй нам загадку, розшукаєм твою хатку. Загадка. "Він не круг, і не квадрат, і не прямокутник: має тільки три кути, звуть його... (трикутник)".

Подивіться знов, малята, де з таким віконцем хата?

— Он вона. (Показують).

Якого вона кольору?

— Зеленого.

— Правильно. Що ж, взялись допомагати — проведем зайча до хати. Ми зайчатко повели і до річки підійшли. Але як нам тут вчинити, щоб і ніг не замочити? І вода в річці холодна, й перестрибнути не можна.

— А чому через струмочок ми могли перестрибнути?

— Бо він вузький (вужчий).

— А чому через річку ми не можемо перестрибнути?

— Бо вона широка (ширша).

— Як же втрапити до хати? Треба нам місток шукати. Ось лежать дві дошки поряд. Є коротша, а є довша. Порівняємо ми їх.

— Ця яка? (Показую коротшу).

— Коротша.

— А ця яка? (Показую довшу).

— Довша.

— Яку візьмемо, щоб перейти через річку?

— Довшу.

— Це і буде наш місток. Обережно по одному перейдемо через кладку і переведем зайчатко.

— Дякую, — зайчатко каже, — відпочити зараз ляжу. До побачення, ідіть. На вас чекає ще ведмідь.

— Прощавай, зайчатко, друже. Поспішаємо ми дуже. Знов до річки підійдемо, через кладку перейдемо. Нас чекає ведмежатко.

— Тож яка твоя загадка?

— Тут загадок цілих дві.