Задачі управління охороною праці

На будь-якому рівні управління охороною праці вирішуються насту-

пні основні задачі:

- навчання безпечним методам праці;

- забезпечення безпеки устаткування і виробничих процесів;

- забезпечення належного утримання приміщень і споруд;

- створення належних санітарно-гігієнічних умов праці;

- забезпечення працівників засобами індивідуального і колективного за-

хисту;

- організація лікувально-профілактичного обслуговування працівників;

- здійснення професійного добору.

Для вирішення зазначених задач необхідно:

- встановити єдиний порядок щодо планування, організації та контролю за охороню праці (умови праці, безпека праці, дотримання технологічних норм, правил експлуатації машин, механізмів тощо);

- мати достовірну інформацію і своєчасно доводити її до пра- цівників підприємств щодо стану умов праці, причин і наслідків ава- рій та нещасних випадків на робочих місцях, ефективності заходів профілактики безпеки праці;

- використовувати економічні методи для підвищення зацікавленості працівників щодо впровадження у виробництво безпечної техніки, технології, в дотримуванні вимог правил, норм та інструкцій з охоро- ни праці;

- застосовувати заходи впливу, направлені на підвищення особистої відповідальності працівників і спеціалістів щодо забезпечення безпе-

ки праці, робочих – за дотриманням вимог інструкцій при виконанні тих чи інших робіт.

Навчання, інструктаж і перевірка знань працівників з питань охоро-

ни праці здійснюється відповідно НПАОП 0.00-4.12-05.

Пропаганда охорони праці передбачає:

- створення куточків, кабінетів з охорони праці;

- проведення днів охорони праці;

- демонстрування навчальних фільмів, плакатів, інших відео ма-

теріалів з охорони праці;

- проведення оглядів, круглих столів, семінарів з охорони праці тощо.

Для забезпечення безпеки працівників від дії технологічного устат- кування, засобів зв’язку і оргтехніки, електротехнічних і вентиляційних установок, систем тепло-, водо- і газопостачання, будівельної техніки, транспортних засобів, підіймальних машин і механізмів, які використо- вуються або запроваджуються в експлуатацію, здійснюють:

- призначення осіб, відповідальних за утримання цього устатку-

вання в належному стані;

- завчасний контроль устаткування на відповідність вимогам норм і правил безпеки праці, за наявність сертифікатів;

- вивчення проектної та технічної документації, визначення за-

ходів безпечної експлуатації устаткування у відповідних інструкціях;

- встановлення порядку введення в експлуатацію нового устат- кування або такого, що пройшло ремонт після відпрацьованого амор- тизаційного терміну;

- своєчасне навчання персоналу, який обслуговує, використовує устаткування;

- організацію своєчасного проведення ремонтів і випробувань згідно встановлених нормативів.

Для устаткування підвищеної небезпеки встановлюється порядок

введення в експлуатацію, організація нагляду, підтримки у справному і безпечному стані.

Виробниче устаткування, транспортні засоби, які вводяться в екс- плуатацію після реконструкції, повинні відповідати вимогам норматив- них актів з охорони праці.

Безпека виробничих процесів забезпечується при проектуванні, тех- нічному переоснащенні, шляхом цілеспрямованого вдосконалення тех- нологій.

Проекти на будівництво, реконструкцію в розділі “Охорона праці”

повинні мати вимоги безпеки виробничих процесів і передбачати усу-

нення безпосереднього контакту працівників з шкідливими і небезпеч-

ними виробничими факторами.

Безпечність виробничих процесів забезпечується:

- вибором технологічних процесів;

- вибором виробничих майданчиків, об’єктів виробничих при-

міщень;

- вибором матеріалів, способів їх транспортування і зберігання;

- вибором і розміщенням виробничого устаткування;

- навчанням персоналу;

- використанням ЗІЗ і ЗКЗ (ЗІЗ – засоби індивідуального захис-

ту; ЗКЗ – засоби колективного захисту).

- включення вимог охорони праці в інструкції з експлуатації або технологічні карти.

Виробничі приміщення, інженерні мережі, які вводяться в експлуа- тацію після будівництва або реконструкції, повинні відповідати вимогам відповідних актів з охорони праці.

Проектна документація на будівництво і реконструкцію приміщень і споруд повинні проходити експертизу на відповідність її вимогам нор- мативних актів з охорони праці та пожежної безпеки (ДНАОП 0.00-4.20-

94).

Безпечна експлуатація приміщень, споруд, інженерних мереж забез-

печується:

- призначенням осіб, відповідальних за їх експлуатацію та утри-

мання в справному і безпечному стані;

- встановлення спостереження за їх технічним станом;

- організацією періодичного обстеження і плановозапобіжного ремонту.

Об’єктами підвищеної небезпеки є: посудини, працюючі під тис- ком; підіймальні засоби; електроустаткування; об’єкти газового госпо- дарства; транспорт тощо.

Робота з об’єктами підвищеної небезпеки охоплює:

- планування робіт з безпечної експлуатації цих об’єктів, їх своєчасний ремонт і опосвідчення;

- призначення навчання й атестація персоналу відповідального за безпечний стан і експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки;

- призначення, навчання й атестація виробничого персоналу,

обслуговуючого подібні об’єкти і устаткування;

- розроблення відповідних інструкцій;

- контроль за станом об’єктів підвищеної небезпеки;

Факторами, які визначають стан об’єктів підвищеної небезпеки, є:

- ступінь безпеки конструкцій, будівель, устаткування споруд,

приладів;

- ступінь безпеки розміщення та експлуатації об’єктів;

- соціально-технологічний і психофізіологічний стан обслуго-

вуючого персоналу.

Забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці на робочих місцях у відповідності до нормативів, встановлених Міністерством охорони здо- ров’я і Міністерством праці і соціальної політики України, здійснюється за результатами атестації робочих місць і паспортизації їх санітарно- технічного стану.

Оцінка фактичного стану умов праці за ступенем шкідливості та безпеки проводиться на основі гігієнічної класифікації умов праці за по- казниками вадливості та безпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості виробничого процесу.

Нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці досягається усунен-

ням причин виникнення і використання ефективних засобів захисту; вдо- сконаленням устаткування, механізацією і автоматизацією виробничих процесів; вентиляцією, освітленням виробничих приміщень, а також своєчасним забезпеченням працівників засобами захисту, спеціальним одягом і іншими засобами індивідуального захисту, встановлення чітко- го порядку їх видачі, використання та зберігання.

Оптимальний режим праці і відпочинку для працівників встановлю-

ється з урахуванням специфіки їх роботи, фізичного і нервово-

емоційного навантаження, психофізіологічної характеристики праці.

Надання працівникам особливих режимів праці та відпочинку згідно нормативами, встановленими Міністерством праці та соціальної політи- ки, передбачається колективним договором.

Лікувально-профілактичне обслуговування працівників, зайнятих на виконанні робіт з використанням речовин 1-4 класів небезпеки, прово- диться відповідно нормативним актам з охорони праці.

Організація санітарно-побутового обслуговування повинна перед- бачати забезпечення працівників санітарно-побутовими приміщеннями, їх улаштування у відповідності з нормами для тих чи інших виробничих процесів.

Професіональний добір встановлює фізичну і психофізіологічну придатність працівників окремих спеціальностей (водій транспортних засобів, кранівник і т.п.) до можливості безпечного виконання робіт.

 

 

2.2.3.3. Планування робіт з охорони праці та контроль за її без-

Пекою

Робота з охорони праці здійснюється у відповідності з перспектив- ним і поточним планів створення безпечних і нешкідливих умов праці, в яких визначені задачі підприємству в цілому і окремим структурним під- розділам, а також керівникам і спеціалістам.

Планування робіт здійснюється на основі:

- заходів, які забезпечують досягнення встановлених нормати-

вів безпеки праці, гігієни праці та виробничого середовища;

- заходів, передбачених колективним договором;

- заходів по усуненню недоліків, виявлених при розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.

Контроль за станом охорони праці включає:

- оцінку рівня небезпечних виробничих факторів(НВФ) і шкід-

ливих виробничих факторів(ШВФ) на робочих місцях;

- виявлення порушення вимог законів і нормативних актів з охорони праці;

- перевірку усунення раніше виявлених порушень;

- перевірку виконання працівником обов’язків з охорони праці;

- перевірку виконання планів робіт з охорони праці;

- перевірку забезпечення працівників ЗІЗ і ЗКЗ.

Види контролю:

- зі сторони органів державного нагляду;

- зі сторони служби з охорони праці;

- оперативний контроль керівниками і іншими посадовими осо-

бами підприємства;

- громадський контроль;

- комісія підприємства, уповноваженою працівниками особою з питань охорони праці.

Оцінка стану охорони праці і результатів профілактичної роботи здійснюється за прийнятими на підприємстві показниками. Як джерело вихідної інформації використовуються: акти про нещасні випадки, звіти про виробничий травматизм; матеріали атестації робочих місць, паспор- та санітарно-гігієнічного стану умов праці; журнали оперативного конт- ролю за станом охорони праці структурного підрозділу, акти і приписи перевірок стану охорони праці.

Узагальнені дані про стан охорони праці і результатів профілактич- ної роботи підготовлюються службою охорони праці і підлягають обов’язковому розгляду і аналізу на всіх рівнях управління підприємст- ва.

Стимулювання роботи з охорони праці, направлене на підвищення зацікавленості працівників у забезпеченні безпечних умов праці, здійс- нюється відповідно Положенню, існуючому на підприємстві, в якому ви-

значені конкретні показники, умови, види і форми заохочення за активну участь і ініціативу в реалізації заходів з підвищення безпеки праці і за роботу без порушень правил безпеки, а також заходи впливу на поруш- ників.